Налаштування LightBurn для фанери 3 мм (діодний лазер і CO2)

Ви натискаєте «Старт», лазер дзижчить уздовж контуру, ви з маленьким барабанним дробом у голові виймаєте деталь — а вона тримається за кутики. Ми всі це проходили. Хороша новина: фанера 3 мм — найдружніший матеріал у лазерному різанні, і кілька розумних стартових цифр доведуть вас майже до мети.

Тут ви знайдете реалістичні налаштування LightBurn для фанери 3 мм на діодних лазерах (5–20 Вт оптичної потужності) і CO2 лазерах (40–100 Вт), а також спосіб підлаштувати їх за десять хвилин за допомогою тестової сітки. Сприймайте кожну цифру як стартовий діапазон. Завжди тестуйте на обрізку з того самого аркуша, який збираєтеся різати.

Стартові налаштування для різання фанери 3 мм

Фанера — це бутерброд із тонких шарів дерева й клею. Різні аркуші (береза, тополя, липа, балтійська береза) поводяться по-різному, а дешеві листи з твердими клейовими прошарками — найчастіші винуватці проблем. У таблиці — типові стартові діапазони для чистого наскрізного різу з увімкненим обдувом (air assist).

Швидкості вище вказано в мм/с. Якщо ваш профіль показує мм/хв, помножте на 60 (4 мм/с дорівнює 240 мм/хв). Щоб відчути масштаб реальних завдань: наш олень-прикраса має довжину різу 0,47 м, а розрахунковий час — приблизно 1 хв 48 с на діоді 10 Вт, 44 с на CO2 40 Вт і 22 с на CO2 100 Вт. Це оцінки для планування, а не чарівні налаштування, але вони показують порядок величин.

Порада: на діоді краще ставити нижчу швидкість і 100% потужності, ніж 70% потужності й ще нижчу швидкість. Промінь тоді ріже, а не тліє, і краї лишаються світлішими.

Налаштуйте шари в LightBurn

Охайний файл робить налаштування безболісним. Наші файли використовують два кольори: червона тонка лінія для різу й чорні заливки для гравіювання. Коли ви імпортуєте SVG або DXF, LightBurn зіставляє кожен колір із шаром, тож кожен шар налаштовується один раз.

1. Імпортуйте файл через File, Import (або перетягніть його в робочу область).
2. Перш ніж щось робити, перевірте розмір на панелі Shape Properties. Якщо він неправильний, дивіться як правильно масштабувати лазерні файли.
3. Клацніть шар різу (червоний) на панелі Cuts / Layers, виберіть режим Line і задайте швидкість, потужність та проходи.
4. Клацніть шар гравіювання (чорний), виберіть режим Fill з інтервалом ліній близько 0,1 мм для більшості порід дерева.
5. Переконайтеся, що шар гравіювання стоїть першим — тоді деталь ще міцно тримається під час гравіювання, а шар різу виконується останнім.
6. Увімкніть обдув (air assist) для шару різу.

Налаштування гравіювання до різу

Більшість прикрас гравіюють і ріжуть за одне завдання. На дереві діод зазвичай гравіює на значно меншій потужності, ніж ріже, а CO2 гравіює дуже швидко на малій потужності. Цифри нижче — типові відправні точки на фанері 3 мм для м'якого коричневого гравіювання. Щодо темного глибокого гравіювання дивіться швидкість і потужність для гравіювання дерева.

Робіть тест матеріалу, а не вгадуйте

Ця звичка заощаджує найбільше фанери. У LightBurn є генератор Material Test у меню Laser Tools. Він ріже сітку маленьких квадратиків, де в одному напрямку змінюється швидкість, а в іншому — потужність, і ви вибираєте найкращий.

1. Відкрийте Laser Tools, потім Material Test.
2. Задайте діапазон швидкості навколо значень із таблиці вище (для діода 10 Вт — від 2 до 8 мм/с) і діапазон потужності, наприклад від 60% до 100%.
3. Робіть квадрати малими (близько 10 мм), щоб не марнувати аркуш.
4. Запустіть тест на обрізку з вашого справжнього аркуша, з тим самим фокусом і обдувом.
5. Витягніть квадрати. Найшвидший, що випав чисто, — ваша швидкість різання. Додайте невеликий запас, близько 10%, щоб трохи товща ділянка аркуша теж прорізалася.

Типова помилка: скопіювати налаштування з відео й пропустити тест. Їхня фанера, їхній фокус і реальна віддача їхнього лазера — не ваші. Десять хвилин тестування краще за зіпсований аркуш.

Коли різ не йде наскрізь

Проходьте цей список по порядку — від найдешевшого виправлення до найбільшого.

Фокус важить не менше за потужність. Пляма, розфокусована на міліметр, може вдвічі знизити ефективність різання, особливо на діоді. Дивіться як сфокусувати лазер і чому лазер не прорізає наскрізь.

Порада: приклейте аркуш малярним скотчем або притисніть магнітами. Вигнута фанера змінює фокусну відстань від одного краю до іншого, і саме звідси беруться більшість загадкових «напіврізів».

Менше підпалів, світліші краї

Коричневі краї — плата за вогонь, але їх можна контролювати. Користуйтеся обдувом, ріжте на найвищій швидкості, за якої ще прорізає, а якщо фанера має лицьове покриття, яке вам дороге, заклейте верх малярним скотчем. Більше про це — у статті як уникнути підпалів на дереві. Протріть краї вологою ганчіркою або швидко пройдіться дрібною шліфувальною губкою — вигляд буде чистішим.

Діод і CO2: яка різниця на дотик

На діоді ви міняєте час на контроль. Чекайте повільнішого, лагіднішого різу, трохи більше диму і темного краю, який треба швидко протерти. Нагорода — невеликий тихий апарат, що вміщується на столі. На CO2 різ швидкий, а край блідіший, але лінзі, дзеркалам і трубці потрібен догляд, а юстування може збитися після поштовху. В обох випадках найважливіша звичка однакова: змінюйте одне налаштування за раз і записуйте.

Кілька аркушів поспіль

Протягом дня налаштування «пливуть». Лінза вкривається плівкою диму, партія аркушів змінюється, у кімнаті теплішає. Після кожних 20–30 хвилин різання протирайте лінзу, перевіряйте, що перша деталь з нового аркуша випадає чисто, і тримайте один перевірений тестовий квадрат як еталон. Якщо якість різу раптом змінилася, причина майже завжди в зміні матеріалу або брудній лінзі, а не в програмі.

Наступний крок

Виберіть одну прикрасу, наприклад шестипроменеву сніжинку, і спершу проженіть тест матеріалу на обрізку. Запишіть переможні цифри на стікері й приклейте до верстата — разом із маркою аркуша й датою. За місяць у вас буде маленька бібліотека налаштувань, цінніша за будь-яку таблицю з цієї статті.